- висотник
- -а; ав.высо́тник
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
висотник — а, ч., розм. 1) Спортсмен, що займається стрибками у висоту. Змагання висотників. 2) Альпініст, що піднімається на високі гори. 3) Той, хто працює на великій висоті, будує висотні споруди. 4) Льотчик, який здійснює висотні польоти … Український тлумачний словник
висотник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
монтажник — а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). Монтажник висотник. Монтажник скелелаз … Український тлумачний словник